Консультації

Подаруй радість!

Які приємні почуття – вдячність, радість від виявленої до тебе уваги, доброзичливості! А ще більша приємність бачити ці почуття в очах того, до кого ти сам поставився з чуйністю й повагою  для кого, постаравшись, виготовив власноруч гарний сувенір. У березні буде свято мами, бабусі, сестрички, тож заздалегідь приготуй їм подарунки, які можеш зробити сам.

Для роботи тобі будуть потрібні: ножиці, клей ПВА, фарби, трохи прального порошку, пінопласт, фломастер, а також зелена пластикова пляшка.

Робота потребує навичок, яких ти ще, можливо, не встиг набути. Тож запроси когось із дорослих допомогти тобі.

Конвалії. Розрізати пляшку посередині. Для вази використовуємо нижню частину. Нанести лінію, яка позначить закінчення вази і початок гілочок. Ту частину заготовки, з якої маємо зробити гілочки (тобто, верхню), треба розрізати на вісім однакових частин. Оберемо будь-яку з них і виріжемо перший листок конвалії, для цього з середини в гору (по довжині)  загострюємо листок з обох боків. Так робимо з чотирма з восьми частин – через одну. Тобто: з 1, 3, 5,7. Загострені листки вигинаємо. З решти чотирьох частин зробимо стеблинки, розірвавши їх на тоненькі (3-4 мм завширшки) смужечки; кінчики їх загострюємо. Одержані в такий спосіб стеблинки вигинаємо в різні боки, щоб наші «квіти» у вазі мали більш природній вигляд, й наклеюємо вздовж гілочок білі кульки пінопласту. Для цього з усіх шматочків відберемо найкругліші, найакуратніші. Якщо не вдалося знайти зеленої пляшки, листя та стеблинки слід пофарбувати в зелений колір.

Для того, щоб підготувати фарбу, слід додати до неї клею ПВА – одну третину від кількості фарби, трішки прального порошку і все це старанно розмішати.

В такий спосіб можна виготовити букет з квітами з верхньої частини пляшки, яку поставлено на горловину.

10 заповідей для батьків та вихователів

1. Ніколи не приступайте до виховання в поганому настрої. Поміркуйте над такими запитаннями. Можливо, вони визначать вашу лінію поведінки стосовно дитини: де зручніше себе почуваєте: у товаристві добрих друзів чи антипатичних вам людей?  Чи з великим задоволенням сприймаєте різкі, крикливі зауваження щодо вашої роботи та недоліки говорять спокійною, врівноваженою мовою?
2. Чітко уясніть, що ви хочете від дитини, поясніть їй це, а також дізнайтеся, що думають з цього приводу ваші син чи доня.
3. Надайте самостійності. Виховуйте, а не контролюйте кожен крок. Не заміняйте виховання опікою.
4. Не підказуйте готового рішення, а показуйте шляхи до можливого рішення. Час від часу обговорюйте з дітьми їхні правильні та хибні кроки для реалізації мети.
5. Не пропускайте моменту досягнення першого результату. Хваліть дитину за кожний вдалий крок.
6. Робіть зауваження своєчасно. Будь-яке зауваження варто робити відразу після допущеної помилки дитини.
7. Оцінюйте вчинок, а не особистість.
8. Після зауваження обов’язково торкніться дитини і дайте зрозуміти, що співчуваєте, вірите в дитину, що ви про неї доброї думки.
9. Виховувати треба поетапно, враховуючи вік дитини.
10.   Будьте вимогливими, строгими, справедливими, добрими.

Вперше до дитсадка

Прихід у дитячий садок – перший серйозний етап соціального життя дитини. Багато незнайомих облич, нова обстановка. Проте, краще, звичайно, поступове звикання. Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через пів години або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї і заберете її додому. Якщо навіть маля трохи і поплаче без вас, вихователь зуміє утішити й забавити дитину. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього батькам потрібно:

• Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте її до самостійності.
• Дитину потрібно одягати зручно, щоб не ускладнювати рухи дитини, і так, щоб малюк самостійно міг одягатися і роздягатися. Привчіть дитину вміло застібати куртку, одягнути шапку, взутися. Варто вчити дитину самостійності.
• Дитина ще вдома повинна вміти складати свої речі, збирати іграшки, вміти поводитись з олівцями і т. д. Щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть дитину  науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба йти на поступки, зважати на чиїсь інтереси.
• Батьки і вихователі – перші впроваджувані рідної української мови в душу і розум дитини. Тому необхідно пояснювати дитині яким повинне  бути спілкування, менше розмовляти суржиком а також грубо висловлюватись. Привчати дитину правильно висловлювати свої думки, розповідати про цікаві для неї події.
• Дітям важливо знати потішки, вірші, пісеньки українською мовою.

Батькам важливо знати стадії росту і розвитку дошкільників, а також їхні індивідуальні особливості.

Колискова в житті дитини

Виховання дитини пов’язане з радощами та розчаруваннями, досягненнями  і невдачами. Сьогодні, на жаль, сприймається як норма те, що батьки мало часу приділяють вихованню дітей, а роль домашнього вихователя  виконує телевізор. Дітям украй необхідна присутність дорослих та постійне спілкування з ними. Проте педагоги ніколи не втомляються пояснювати батькам важливість використання колискової у вихованні та розвитку дитини.

Пісня матері зачаровує своєю ніжністю, мелодійністю, несе тепло, яке може випромінювати лише голос рідної людини, фізіологічно і чуттєво міцно пов’язаної з малям. Саме під впливом колискових пісень, які дослідники називають ще материнськими, у дитини виховується любов до природи, Батьківщини, поваги до старших. Через пісню запам’ятовуються фонетичні, лексичні й морфологічні її особливості, що пізніше допомагає людині передавати найтонші відтінки почуттів і думок. Магія колискових пісень полягає у своєрідній манері виконання. « Материнські» пісні можна вважати першоджерелом духовності, моральності, чемності, чесності. Це перші поетичні та музичні твори, до яких залучається малюк. Непомітне введення у світ мистецтва через колискову, поза сумнівом формує у дітей любов до української культури, народного мистецтва. Колискова пісня цікава дітям своїм змістом, яскравими образами, кумедними ситуаціями.

Основна мета колискових пісень, де котик головна дійова особа, - заспокоювати, бо сон приносить дитині здоров’я, дає сили, а яка мати не бажає дитині цього?! Отож саме кіт і виконує функцію присипанням маляти. Підростаючи, малюк на прикладі дій, вчинків кота, здобуває перші пізнання про «добре», «погано», «не можна».

Так поступово через колискову пісню перед дитиною розширюється життєвий простір, в якому вона перебуває, розгортається модель найближчого і зрозумілого для неї світу: вона отримує уявлення про певні норми поведінки та необхідність дотримуватись їх. Не варто відкидати те традиційне українське, що лежить в основі старих народних колисанок, а саме: величезний виховний потенціал, магічну енергетику, яка передається від покоління до покоління. Отож, нехай ваше малятко росте здоровим і веселим.