Поради медсестри
1. Річний план сестри медичної старшої
2. Законодавча база медичної сестри у ДНЗ
3. Організаційна робота
4. Організація харчування в ДНЗ
5. Лікувально-профілактична робота
6. Протиепідемічна робота
8. Медико-педагогічний контроль
9. Оздоровча робота
10. Робота з диспансерною групою
11. Санітарно-просвітницька робота з помічниками вихователів
12. Санітарно-просвітницька робота з працівниками харчоблоку
13. Санітарно-просвітницька робота з батьками
14. Санітарно-просвітницька робота з педагогами
15. Санітарно-просвітницька робота з дітьми
16. Календарний план роботи на вересень
17. Календарний план роботи на жовтень
18. Календарний план роботи на листопад
19. Календарний план роботи на грудень
20. Календарний план роботи на січень
21. Календарний план роботи на лютий
22. Календарний план роботи на березень
23. Календарний план роботи на квітень
24. Календарний план роботи травень
25. Календарний план роботи на червень
26. Календарний план роботи на липень
27. Календарний план роботи на серпень


Памятки_для_батьків_і_вих ох_пр.
Чим шкідливі солодкі газовані напої
Особливо шкідливими для здоров’я дитини є солодкі газовані напої, які часто дають у закладах швидкого харчування в подарунок або як складову меню. Ними неможливо втамувати спрагу, а після вживання – залишається солодкий після смак і бажання його випити ще.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Солодкі газовані напої – це коктейль із цукру, хімічних підкислювачів і газів, що прискорюють розподіл токсинів по організму. Одна склянка солодкого газованого напою вміщує чотири-п'ять чайних ложок цукру. Висока насиченість цього напою цукром – це ризик захворіти на цукровий діабет.
Часте вживання солодких газованих напоїв призводить до ризику серцево-судинних захворювань, а підвищення концентрації в організмі тригліцеридів сприяє розвитку атеросклерозу.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! За підрахунками, в одній пляшечці солодкого газованого напою ємністю 0,33 л міститься до 150 ккал. Зайві калорії, що надходять в організм дитини, перетворюються на жир, а відтак призводять до серйозних метаболічних порушень.
Так, наприклад, кофеїн у солодких газованих напоях, негативно впливає на психоемоційну сферу дитини, збуджує її нервову систему. Унаслідок цього діти можуть страждати безсонням, неуважністю, скаржитися на головний біль. Кофеїн викликає залежність і збільшує втрату кальцію, який украй необхідний для здоров’я хребта, кісток, зубів дитини.
Натомість фосфорна кислота, що міститься у найпоширеніших солодких газованих напоях, призводить до утворення каменів у нирках. Також у ці напої часто додають лимонну або яблучну кислоту, але ще частіше ортофосфорну кислоту (Е338), яка зумовлює вимивання кальцію з організму, ослаблення міцності зубів та кісток.
Високий вміст цукру й підвищена кислотність напою (кислота роз'їдає зубну емаль) є частою причиною виникнення карієсу в дітей.
Вуглекислий газ, яким насичений солодкий газований напій, збільшує секрецію шлункового соку, що подразнює слизову оболонку шлунка і призводить до гастриту й метеоризму.
У солодких газованих напоях багато барвників, які можуть викликати алергічну реакцію у вигляді алергічного дерматиту, кропив’янки, алергічного риніту і навіть нападу бронхіальної астми.
Відомий сирійський учений-енциклопедист Абу-ль-Фарадж стверджував, що їжа, яку організм не перетравлює, з’їдає того, хто її з’їв. Продукти швидкого приготування, без сумніву, не можуть замінити повноцінного харчування, вони є лише засобом тимчасового тамування голоду. Тож батьки мають відповідально ставитися до культури харчування власних дітей, дбаючи про їхнє здоров’я, подавати їм належний приклад для наслідування. Якщо батьки їстимуть здорову та корисну їжу, то й діти вважатимуть це нормою. Тоді правильна харчова поведінка стане хорошою звичкою і вдома, і в гостях, і в закладах харчування.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
для батьків щодо здорового харчування дитини
- Не смажте їжу для дитини, а варіть її або готуйте на пару.
- Годуйте дитину щодня овочами, фруктами і молоком.
- Розповідайте дитині про шкоду швидкого харчування й пропонуйте здорову альтернативу, зокрема свіжі салати, каші з грубої крупи.
- Замінюйте чіпси картоплею, запеченою в духовій шафі.
- Готуйте домашні бюргери з булочок, овочів, сиру і зелені, а котлети – з нежирного м’яса або риби на пару чи в духовці.
- Пропонуйте дитині сухофрукти, цукати, зефір, мармелад, красиво нарізані овочі та фрукти як альтернативу некорисним солодощам.
- Демонструйте дитині власний приклад здорового харчування щоденно і домашньому родинному колі.
Загартовування дітей
Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров’я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи:
• прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;
• провітрювання дитячої кімнати та спальні;
• обливання;
• обтирання;
• вмивання прохолодною водою.
У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.
Загартовувати – це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.
Головне завдання батьків у процесі загартування – створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.
Коли і як починати загартовувати дитину?
Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини.
Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і руки і потім насухо витертися рушником.
Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не – має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження – уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.
Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?
Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації.
Розглянемо найбільш поширені способи загартування.
1. Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.
Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.
Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.
2. Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.
3. Вплив сонячного проміння – головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься.
Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.
4. Повітряні ванни – це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.
Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.
5. Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає.
Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам’яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» – прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.
6. Запорукою міцного здоров’я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м’язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав.
7. Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.
Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім – руки і ноги.
8. Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником. Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п’яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до двадцяти хвилин. Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим. Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг потрібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником. Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання – розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води.
Протипоказання до загартування дошкільників
Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартовування слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні протипоказання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не проводять за сильного вітру і несприятливої погоди.
Якщо дитина тремтить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.
Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:
- температура повітря вище +30 °С;
- усі форми диспепсії;
- кишкові інфекційні захворювання;
- гострі запальні захворювання.
Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швидкого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров’я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.