Поради медсестри

 

Чим шкідливі солодкі газовані напої

 

Особливо шкідливими для здоров’я дитини є солодкі газовані напої, які часто дають у закладах швидкого харчування в подарунок або як складову меню. Ними неможливо втамувати спрагу, а після вживання – залишається солодкий після смак і бажання його випити ще.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Солодкі газовані напої – це коктейль із цукру, хімічних підкислювачів і газів, що прискорюють розподіл токсинів по організму. Одна склянка солодкого газованого напою вміщує чотири-п'ять чайних ложок цукру. Висока насиченість цього напою цукром – це ризик захворіти на цукровий діабет.

Часте вживання солодких газованих напоїв призводить до ризику серцево-судинних захворювань, а підвищення концентрації в організмі тригліцеридів сприяє розвитку атеросклерозу.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! За підрахунками, в одній пляшечці солодкого газованого напою ємністю 0,33 л міститься до 150 ккал. Зайві калорії, що надходять в організм дитини, перетворюються на жир, а відтак призводять до серйозних метаболічних порушень.

Так, наприклад, кофеїн у солодких газованих напоях, негативно впливає на психоемоційну сферу дитини, збуджує її нервову систему. Унаслідок цього діти можуть страждати безсонням, неуважністю, скаржитися на головний біль. Кофеїн викликає залежність і збільшує втрату кальцію, який украй необхідний для здоров’я хребта, кісток, зубів дитини.

Натомість фосфорна кислота, що міститься у найпоширеніших солодких газованих напоях, призводить до утворення каменів у нирках. Також у ці напої часто додають лимонну або яблучну кислоту, але ще частіше ортофосфорну кислоту (Е338), яка зумовлює вимивання кальцію з організму, ослаблення міцності зубів та кісток.

Високий вміст цукру й підвищена кислотність напою (кислота роз'їдає зубну емаль) є частою причиною виникнення карієсу в дітей.

Вуглекислий газ, яким насичений солодкий газований напій, збільшує секрецію шлункового соку, що подразнює слизову оболонку шлунка і призводить до гастриту й метеоризму.

У солодких газованих напоях багато барвників, які можуть викликати алергічну реакцію у вигляді алергічного дерматиту, кропив’янки, алергічного риніту і навіть нападу бронхіальної астми.

Відомий сирійський учений-енциклопедист Абу-ль-Фарадж стверджував, що їжа, яку організм не перетравлює, з’їдає того, хто її з’їв. Продукти швидкого приготування, без сумніву, не можуть замінити повноцінного харчування, вони є лише засобом тимчасового тамування голоду. Тож батьки мають відповідально ставитися до культури харчування власних дітей, дбаючи про їхнє здоров’я, подавати їм належний приклад для наслідування. Якщо батьки їстимуть здорову та корисну їжу, то й діти вважатимуть це нормою. Тоді правильна харчова поведінка стане хорошою звичкою і вдома, і в гостях, і в закладах харчування.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

для батьків щодо здорового харчування дитини

 

- Не смажте їжу для дитини, а варіть її або готуйте на пару.

- Годуйте дитину щодня овочами, фруктами і молоком.

- Розповідайте дитині про шкоду швидкого харчування й пропонуйте здорову альтернативу, зокрема свіжі салати, каші з грубої крупи.

- Замінюйте чіпси картоплею, запеченою в духовій шафі.

- Готуйте домашні бюргери з булочок, овочів, сиру і зелені, а котлети – з нежирного м’яса або риби на пару чи в духовці.

- Пропонуйте дитині сухофрукти, цукати, зефір, мармелад, красиво нарізані овочі та фрукти як альтернативу некорисним солодощам.

- Демонструйте дитині власний приклад здорового харчування щоденно і домашньому родинному колі.

Загартовування дітей

 

Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров’я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи:

• прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;

• провітрювання дитячої кімнати та спальні;

• обливання;

• обтирання;

• вмивання прохолодною водою.

У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.

Загартовувати – це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.

Головне завдання батьків у процесі загартування – створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.

Коли і як починати загартовувати дитину?

Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини.

Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і руки і потім насухо витертися рушником.

Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не – має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження – уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.

 

Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?

Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації.

Розглянемо найбільш поширені способи загартування.

1. Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.

Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.

Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.

2. Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.

3. Вплив сонячного проміння – головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься.

Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.

4. Повітряні ванни – це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.

Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.

5. Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає.

Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам’яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» – прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.

6. Запорукою міцного здоров’я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м’язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав.

7. Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.

Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім – руки і ноги.

8. Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником. Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п’яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до двадцяти хвилин. Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим. Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг потрібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником. Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання – розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води.

 

Протипоказання до загартування дошкільників

Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартовування слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні протипоказання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не проводять за сильного вітру і несприятливої погоди.

Якщо дитина тремтить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.

 

Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:

• температура повітря вище +30 °С;
• усі форми диспепсії;
• кишкові інфекційні захворювання;
• гострі запальні захворювання.

Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швидкого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров’я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.

Поради зубної феї

Переважна більшість людей знає, що стан зубів та слизової оболонки порожнини рота тісно пов'язані зі станом здоров'я всього організму. З одного боку, при поганому стані нервової, ендокринної систем, шлунково-кишкового тракту більш активно руйнуються зуби та кісткова тканина, що оточує та утримує зуб. З іншого, велика кількість хворих зубів, наявність вогнищ запалення в оточуючих зуб тканинах спричинюють захворювання нирок, серця, печінки. Втрата зубів, а отже, жувальної ефективності, провокує загострення захворювань шлунково-кишкового тракту.

Зрозуміло, що правильне харчування - запорука здоров'я, в тому числі й здорових зубів. Але це не значить, що їжа повинна бути дорога та у великій кількості. Всім, особливо дітям, треба давати продукти, що містять білки: м'ясо, рибу (15-20% білка), квасолю, горох, сою (22-23%), тверді сири (27%), молоко, сир (7,1-7,3%), крупи, макаронні вироби (6-10%). Для формування та збереження структури зубів необхідно вживати продукти, в яких багато кальцію, фосфору, фтору, мікроелементів та вітамінів групи В. Це молочні продукти, особливо тверді сири (20-30 г в день); крупи, особливо гречана, вівсяна; чорний хліб, смажена та печена картопля, яйця (1 в день), гарбуз, чай, бобові, морська капуста, буряк, морква, горіхи (5-6 штук в день).

У раціоні кожної людини, зокрема дитини та підлітка, повинні бути горохові та фасолеві супи, вінегрет. Гарніри до м'ясних страв краще готувати з круп, частіше вживати овочеві салати з додаванням горіхів та великої кількості зелені (кріп, петрушка та ін.). Всім дітям (від 1,5-2 років) та підліткам в день треба давати приблизно 0,5 л молочних продуктів у тому вигляді, який більш імпонує (каша, свіже або кисле молоко та ін.).

Яєчна шкаралупа (висушена після варіння, подрібнена на порошок) може бути гарним додатком до раціону дітей від 8-9 місяців до 14 років в кількості 0,5-1 чайна ложка в день з молочними продуктами. Необхідно тільки робити місячні перерви після кожного місяця приймання. Яєчну шкаралупу треба вживати під час вагітності (від 2-го до 7-го місяця з перервами - 1 місяць) та в період годування дитини за тією ж схемою.

Обов'язкові для всіх - вживання сирих овочів та фруктів, салатів із зелені та активна жувальна робота.

Тренування жувального апарату настільки важливе для формування зубощелепної системи, гарного кровообігу, нормального росту щелеп та правильного розміщення зубів, що в школах багатьох країн обов'язково проводяться «5 хвилин жування» на уроках в молодших класах. Діти під керівництвом учителя пережовують протягом 5-7 хвилин будь-що жорстке (сушену грушу, моркву, яблуко, курагу та ін.).

Неприпустимо вживання великої кількості солодощів, борошняної вуглеводистої їжі, особливо перед сном. Така дієта сприяє розвитку карієсу. Однак, позбавити дітей утіхи з'їсти смачну цукерку, тістечко або печиво було б жорстоко і практично неможливо. Краще навчитися їсти подібні ласощі вдень, після основної їжі, ні в якому разі не перед сном. Після вживання солодкого - негайно почистити зуби або з'їсти твердий овоч, фрукт.

Гігієна порожнини рота є однією з головних складових у профілактиці стоматологічних захворювань. Чищення зубів вранці після сніданку та перед сном повинне стати непорушним законом для кожного дорослого. Дітям можна обмежитися проведенням цієї процедури тільки перед сном.

Чищення зубів тим необхідніше, чим менше в раціоні людини овочів, фруктів, жорсткої їжі. Не слід посилатися на дідуся, який ніколи не чистив зуби, але до глибокої старості не знав про захворювання зубів. Дідусь, напевно, не їв стільки вуглеводів, як ми, і в його раціоні основними були овочі (особливо цибуля, часник).

Щодо нас, то з такою «цивілізованою» їжею треба бути більш уважним до гігієни порожнини рота.

Щітка для чищення зубів повинна бути в міру жорсткою (не дряпати ясна, але добре очищати), не дуже густа, щоб щетинки, згинаючись, заходили в міжзубні проміжки.

При нормальній емалі немає принципової різниці в тому, чим чистити - порошком або пастою. Треба вибирати той засіб, після якого зуби чисті, блискучі та в роті - приємне відчуття свіжості. При наявності захворювань зубів або ясен бажано одержати консультацію стоматолога про індивідуальні особливості догляду за порожниною рота. Для контролю ефективності чищення зубів, навчання дитини правильно це робити, існує досить проста методика.

Після чищення зубів та полоскання рота з зовнішньої та внутрішньої сторін зуби треба змастити тампоном з 5%-м розчином йоду та прополоскати рот. Якщо якість чищення добра, то на зубах залишається легке жовте забарвлення. Місця, де лишився не знятий щіткою наліт, пофарбуються в темно-коричневий колір. Слід повторити чищення, щоб досягти ефекту від нього.

Напрямки руху щітки повинні бути різні: горизонтальні, вертикальні, подовжні та поперечні по жувальних, зовнішніх і внутрішніх поверхнях зубів. Чищення займає мінімум 1,5-2 хвилини для того, щоб лікувальні компоненти, які містяться в зубних пастах, встигли проникнути до емалі зуба або слизової оболонки порожнини рота.

У питаннях особистої гігієни порожнини рота, як і в питаннях харчування, багато індивідуальних варіантів, які можна уточнити у лікаря-стоматолога з урахуванням ситуації в порожнині рота та стану здоров'я. Зараз у продажу безліч різноманітних зубних паст, щіток, йоржиків, ниток. Зубні пасти профілактичного напрямку, спрямовані на очищення зубів та легку протизапальну та дезінфікуючу дію за рахунок екстрактів трав (Cherry, Colgate Herbal, Cool mint, Forever bright, Silca, Родонта, Восход, М'ятна, Хвойна, Лесная, Лесной бальзам, Пародонтол та ін.), можуть застосовуватись без призначень лікаря. Але перш ніж застосовувати лікувальні пасти, потрібно порадитись зі стоматологом. Оскільки ті, що спрямовані на запобігання карієсу, містять різну кількість фтору, солі кальцію, фосфору, мають добавки соди або солі (Фтородент, Новий жемчуг, 32, Орал-Бі, Маклінз, Аквафреш та ін.), тому дітям та дорослим з різною активністю карієсу потрібні різні пасти. Є продукція з високою абразивною дією, щоб краще відбілювати зуби (Blend-a-Med, Medic White, Brushing gel, Fiacla smokers, Fights plaque, Tartal control, Глистер, Сенситив та ін.).

Але ці пасти не можна застосовувати повсякденно, а багатьом вони протипоказані. Є й такі, дія котрих спрямована на зниження чутливості зубів до подразників (Сенсодин-F, Лакалут-Сенситив, Сенсодин-класик та ін.). В деяких з них містяться досить сильні дезінфектанти (триклозан, хлоргексидин) і їх не можна застосовувати дітям, а дорослим - тільки за призначенням лікаря (Blend-a-Med- компліт, Borsalino, Колгейт-тотал, Лакалут актив та флуор, Пепсодент, Signal global, Новий жемчуг тотал та ін.).

Людям, в яких вже є прояви захворювань пародонта (запалення ясен, оголення шийок зубів та ін.), крім звичайного чищення зубів щіткою лікар може рекомендувати спеціальну гігієну міжзубних проміжків флосами (нитки) або йоржиками.

Регулярне звернення до лікаря допоможе не тільки попередити захворювання, а й вилікувати його на ранній стадії. Зуб може боліти або не боліти, але з кожним днем руйнуватися все більше і більше. Запалення ясен, різні захворювання пародонта лікуються тільки на ранніх стадіях. Якщо зуби вже рухливі, як клавіші, даремно вимагати від стоматолога повного виліковування, він може тільки полегшити страждання, але не відновити втрачене здоров'я.

Своєчасне лікування тимчасових (молочних) зубів допоможе зберегти їх до фізіологічної зміни. А це для молочних молярів, що страждають найчастіше, - 9-10 років. Передчасне видалення цих зубів може викликати переміщення сусідніх, нахил вперед першого постійного моляра, який прорізується в 6 років, втрату місця в щелепі для постійних премолярів. Тому кожну дитину після 2-х років потрібно показувати стоматологу 2 рази на рік.

Слід звернути увагу на наявність у дитини шкідливих звичок. Тривале смоктання соски (до 1,5-2 років і пізніше), пальця або язика призводить до утворення відкритого прикусу, при якому 4-8, а то й 12 фронтальних зубів не змикаються між собою і не можуть приймати участь в пережовуванні та відкушуванні їжі. Це складна патологія, яка важко лікується в постійному прикусі. Треба вжити всі заходи (обов'язково порадьтесь із стоматологом), щоб відучити дитину від шкідливої звички якнайшвидше.

Окрім правильного, здорового способу життя, раціонального харчування, старанної гігієни порожнини рота та позбавлення шкідливих звичок значне місце в профілактиці захворювань відводиться медикаментозній профілактиці. Основним засобом попередження ураження зубів карієсом є фтор. Він може вводитись в тканини зуба не тільки втиранням зубної пасти, що містить фтор, але й з допомогою електрофорезу, нанесенням фторлаку на поверхню зуба, аплікацією 0,2%-го розчину фтористого натрію та ін. Найбільш ефективною методикою профілактики ураження постійних жувальних зубів є покриття борозен та інших місць, які часто уражаються, герметиком (спеціальний цемент або лак, що містять фтор). Це дає можливість захистити молодий зуб від шкідливих агресивних діянь в порожнині рота на той час, який необхідно для закінчення мінералізації коронки зуба (біля 2-х років після прорізування).

Ефективним засобом медикаментозної профілактики карієсу є «Ремодент» (виробляє Лисичанський м'ясокомбінат), що застосовується у вигляді аплікацій 3%- го розчину на добре вичищені зуби дітям старше 2-х років.

Крім правильної гігієни порожнини рота та спеціальної медикаментозної обробки зубів (екзогенна профілактика) лікар-стоматолог у разі необхідності призначить профілактичні препарати внутрішнього застосування (ендогенна профілактика). З таких найчастіше застосовуються препарати, що містять кальцій, різні мінерали та мікроелементи і включають у себе вітамін Б, без якого кальцій не засвоюється (кальцій-магній-хелатний комплекс, кальцемін, кокамід, Са-нікомед, Са-вітрум та ін.). Вибір, дозування, кількість курсів на рік - це вирішує лікар індивідуально для кожного пацієнта. Можуть призначатись внутрішньо таблетки, що містять фтор (вітафтор, флюорид, флюор-е-дей та ін.), але тільки під контролем лікаря. Ендогенну профілактику карієсу потрібно призначати вагітним (28-32 тижні), дітям 1-3 років, 6 років та при наявності факторів ризику. Екзогенну профілактику проводять в період змінного прикусу в залежності від строків прорізування зубів.

Для профілактики захворювань ясен потрібно періодично відвідувати стоматолога для знімання зубних відкладень. При старанній гігієні порожнини рота та нормальному рівні здоров'я стан ясен рідко турбує людину до 20-25 років. Першим тривожним сигналом може стати підвищена кровоточивість ясен, свербіж, ломота в яснах, бажання сильно зціпити зуби. В таких випадках слід звернутися до стоматолога. Крім видалення всіх над'ясневих та підчясневих відкладень зубного каменя, протизапального лікування (мазі, аплікації тощо) в арсеналі стоматологічних установ існує широкий діапазон фізіотерапевтичних методик, що допоможуть припинити або повністю ліквідувати патологічний процес в яснах. Застосовуються різні масажі: гідромасаж, вакуум-масаж, д'арсонвалізація ясен; зрошення та аерозолі з лікарськими речовинами та відварами трав; електрофорези, парафінотерапія тощо.

Необхідно пам'ятати, що лікування і профілактика захворювань ясен найбільш ефективні на ранніх стадіях, при перших ознаках хвороби. Тому навіть здоровій людині треба бувати у стоматолога не рідше 1 разу на рік. Відвідування цього спеціаліста обов'язкове також з метою контролю за станом порожнини рота з точки зору розвитку пухлин.

Є ряд захворювань слизової оболонки порожнини рота (лейкоплакія, гіперкератоз губ, ерозивні хейліти, хронічні тріщини губ тощо), що протікають поволі і не завдають болю або інших неприємностей, але мають схильність перероджуватись в злоякісні пухлини. Своєчасне їх виявлення та лікування допоможе зберегти не тільки здоров'я, а й життя людини.

Необхідно з дитинства приділяти увагу гігієні порожнини рота, грамотно харчуватись, давати зубам жувальне навантаження, регулярно відвідувати стоматолога - і ви збережете свої зуби, а значить, забезпечите здоров'я всьому організму.